Прийомна сімʼя

Метою утворення прийомної сім’ї є забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім’ї на виховання та спільне проживання.

Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомній сім’ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров’я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати чотирьох осіб.

Прийомні батьки – подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Процес створення прийомної сім’ї варто розпочати з звернення до служби у справах дітей за місцем проживання, де ви отримаєте детальну консультацію та перелік необхідних документів.

У Львівській міській територіальній громаді це:

Управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради: м. Львів, пл. Ринок, 1, каб. 523, тел.  (032) 254-60-60, e-mail: ditu.lviv@lvivcity.gov.ua.

Прийомні діти – діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім’ї.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану у прийомні сім’ї можуть тимчасово влаштовуватися діти, які залишилися без батьківського піклування, на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей у прийомній сім’ї.

Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку. Після досягнення 18-річного віку такі особи у разі продовження навчання в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти можуть за їх вибором продовжити проживати і виховуватися у цій прийомній сім’ї до закінчення відповідних закладів освіти.

Особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким встановлено інвалідність, за їх вибором можуть продовжити проживати і виховуватися у прийомній сім’ї до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.

У разі утворення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).

Перед постановкою на облік потенційні кандидати в прийомні батьки проходять курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Регіональні центри соціальних служб із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо періодично, але не рідше ніж раз на два роки, організовують навчання для прийомних батьків з метою підвищення їх виховного потенціалу. Навчання проводиться за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики.

Для прийомних батьків, які виховують дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, відділи у справах сім’ї, дітей та молоді разом із закладами охорони здоров’я організовують навчання з догляду за такими дітьми не рідше одного разу на рік за програмою, затвердженою Мінсоцполітики разом з МОЗ.

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, звертається із заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання та подає такі документи:

1) копію документа, що посвідчує особу;

2) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) (за наявності);

3) копію документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

4) довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік.

Якщо особа, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, перебуває в шлюбі, довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи може подавати тільки така особа.

Особи, які бажають утворити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, додатково подають довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;

5) копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

6) висновок про стан здоров’я заявника, складений за формою згідно з додатком 5;

7) довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника;

8) документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням (для осіб, які бажають утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, – документ, що підтверджує право власності);

9) документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) заявника та членів його сім’ї, які проживають з ним на спільній житловій площі (для осіб, які бажають утворити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу);

10) довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;

11) письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або написана власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), підпису посадової особи та дати;

12) згоду другого з подружжя, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально (якщо особа, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, перебуває в шлюбі).

Заяву може бути подано в паперовій формі безпосередньо під час особистого прийому в службі у справах дітей або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до пункту 40^-1 цього Порядку. У заяві зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання – адреса кожного з них), дані документа, що посвідчує особу, номер телефону та адреса електронної пошти.

Від подружжя, яке бажає утворити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, приймається спільна заява, підписана кожним з подружжя.

У разі коли особа, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, перебуває в шлюбі, висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним із подружжя. На період проходження військової служби одним із подружжя подання висновку про стан здоров’я не вимагається. Висновок про стан здоров’я одним із подружжя надається протягом 15 календарних днів після його повернення з військової служби.

Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається.

Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

Процедура взаємодобору дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (далі – дитина), та осіб (потенційні опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі), які виявили бажання прийняти у свою сім’ю дитину на виховання та спільне проживання, і осіб (опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі) (далі – особа), у сім’ях яких уже виховуються такі діти

Служба у справах дітей за місцем обліку осіб ознайомлює їх з інформацією про дітей із урахуванням рекомендацій за результатами навчання або висновку центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді про доцільність влаштування дитини (дітей) на виховання та спільне проживання у сім’ю опікуна, піклувальника, прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу.

У разі відсутності таких дітей на місцевому обліку служба у справах дітей направляє таких осіб до регіональної служби у справах дітей.

При ознайомленні осіб з інформацією про дітей особлива увага приділяється обговоренню першочергових заходів щодо задоволення потреб дитини, можливості підтримування її зв’язків з біологічними батьками, іншими важливими для дітей особами, якщо це не суперечить найкращим інтересам дитини.

Інформація про дітей є конфіденційною і надається в межах та порядку, встановлених законодавством.

Не допускається надання недостовірних відомостей про дітей, приховування об’єктивного стану їхнього здоров’я.

Особам, у сім’ї яких може бути влаштована дитина, надаються такі відомості:

ім’я, вік, стать дитини;

висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;

наявність або відсутність братів, сестер, їхній вік і форма влаштування.

Ознайомлення осіб з інформацією про дітей, які можуть бути влаштовані у їхню сім’ю, супроводжується показом фотографій, відео (за наявності) дитини.

Після ознайомлення з інформацією про дітей особам, які виявили намір особисто познайомитися з дитиною, відповідна служба у справах дітей видає направлення для знайомства з дитиною (далі – направлення) до закладу, в якому виховується (перебуває) дитина, для встановлення контакту.

Не допускається видача особам направлення для одночасного знайомства з двома і більше дітьми, які не є між собою братами та сестрами.

Строк дії направлення становить 10 робочих днів з дати видачі. У разі потреби строк дії направлення може бути продовжений службою у справах дітей, яка його надала, але не більше ніж на 10 робочих днів.

Кожній дитині забезпечується можливість участі в процесі прийняття рішень, що стосуються її влаштування, виховання, складання індивідуальних планів з урахуванням її віку, досвіду, рівня розвитку.

Працівник дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, ознайомлює осіб з документами, які містяться в особовій справі дитини, медичною карткою, інформацією про її життя, особливості розвитку, поведінки, здібності, риси характеру, надає рекомендації щодо форм і методів спілкування з дитиною, догляду за нею, а також сприяє встановленню контакту між ними та дитиною.

Якщо дитина перебуває у сім’ї патронатного вихователя, з документами особової справи дитини, інформацією про її життя, особливостями розвитку, здібностями ознайомлює працівник служби у справах дітей.

Після знайомства з дитиною та встановлення з нею контакту особи мають право щодня протягом строку дії направлення відвідувати дитину за місцем її проживання (перебування) та спілкуватися з нею у визначений керівником закладу час.

Для влаштування дитини в сім’ю осіб потрібна її згода. Згода дитини надається у разі, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити згоду письмово або усно.

Для з’ясування, чи згодна дитина на влаштування у сім’ю осіб, працівники служби у справах дітей, дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, із залученням психолога цього закладу проводять з нею бесіду.

Якщо дитина у зв’язку з її віком або станом здоров’я не усвідомлює факту влаштування її у сім’ю, влаштування проводиться без її згоди.

Після встановлення контакту з дитиною (дітьми) та надання нею (ними) згоди на влаштування в сім’ю особа (особи) подають до служби у справах дітей заяву про влаштування дитини (дітей) у їхню сім’ю. Подальше влаштування дитини відбувається в установленому законодавством порядку.

Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може заподіяти шкоду їх життю, здоров’ю та моральному вихованню. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю соціальних працівників або фахівців із соціальної роботи, які здійснюють соціальне супроводження сімей.

Розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, для дітей з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які навчаються у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення відповідних закладів освіти розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи, для осіб з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи.

У разі коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між встановленим для дитини розміром державної соціальної допомоги та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на дату влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю (крім державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю).

У разі зміни розміру пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги батьки-вихователі або прийомні батьки протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної інформації зобов’язані повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної державної соціальної допомоги.

Соціальне супроводження прийомних сімей передбачає здійснення заходів, спрямованих на сприяння створенню прийомними батьками належних умов функціонування прийомної сім’ї, у тому числі надання соціальних послуг (у разі потреби).

Соціальне супроводження прийомної сім’ї здійснюється постійно.

Для здійснення соціального супроводження за прийомною сім’єю закріплюється соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який пройшов спеціальну підготовку за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики. Соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, проходить навчання не рідше ніж один раз на п’ять років у регіональному центрі соціальних служб.

Розмір грошового забезпечення встановлюється на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину-вихованця та на кожну прийомну дитину.

Щомісячний сумарний обсяг грошового забезпечення батькам-вихователям розподіляється між батьками-вихователями рівними частинами за їх згодою.

Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків здійснюється згідно з Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. № 178 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 16, ст. 666).